Що враховують суди при призначенні покарання

1 вересня 2001 року набрав чинності новий ККУ, що був спрямований в першу чергу на гуманізацію кримінального законодавства, зокрема і щодо призначення видів та мір покарання для громадян. Так, тоді було розширено загальні види покарань, а саме додався арешт та обмеження волі для осіб, що збільшувало альтернативу та можливість застосування індивідуального підходу до призначення громадянину певного виду та міри кримінального покарання. З цього часу суттєво змінилися позиції суддів щодо обставин, які потрібно враховувати при призначенні обґрунтованого покарання. А тому обрана тематика є актуальною для розгляду на сьогодні. У цій статті юристи із адвокатського об’єднання “Брати Федорови” розкажуть, що саме враховують суди при призначенні покарання для особи.

На що звертають увагу суди при призначенні обґрунтованого покарання?

1. Ступінь тяжкості вчиненого злочину. Є одним із найважливіших критеріїв при призначенні покарання, адже від самого характеру тяжкості кримінального правопорушення і повинна залежати кінцева міра призначеного покарання. За загальним правилом злочини в кримінальному праві можна поділити на такі види, а саме:

• нетяжкі – основне покарання штраф не більше 10 000 НМДГ або позбавлення волі на термін не більше 5 років;
• тяжкі – основне покарання штраф не більше 25 000 НМДГ або позбавлення волі на термін не більше 10 років;
• особливо тяжкі – основне покарання штраф понад 25 000 НМДГ або позбавлення волі на термін більше 10 років чи довічне позбавлення волі.

• Якщо ж статтею ККУ передбачене основне покарання у вигляді штрафу та позбавлення волі, то тоді суд повинен обирати більш тяжку міру покарання, а саме позбавлення волі громадянина.

2. Обставини вчинення злочинного діяння та обʼєкт кримінального правопорушення. Це дві ключові дефініції, що дають змогу зрозуміти саму суть вчиненого кримінального правопорушення.
   Так, якщо ми говоримо про обставини злочинного діяння, то в даному випадку слід розуміти сукупність конкретних фактів та умов за яких було скоєне кримінальне правопорушення. Зазвичай сюди відносять:

• час – в який було скоєне правопорушення;
• місце – де саме було вчинене правопорушення;
• спосіб – яким було вчинене кримінально-каране діяння;
• мотив – чому особа вчинила це діяння та що її спонукало на це;
• обстановка – загальні умови за яких відбулося вчинення правопорушення (наявність свідків, погодні умови тощо).

• Якщо ми говоримо про обʼєкт кримінального правопорушення, то в даному випадку слід розуміти суспільні відносини в державі, що безпосередньо захищаються кримінальним законодавством. На практиці можна виділити такі обʼєкти, а саме:

• загальний – він включає всі суспільні відносини, що охороняються кримінальним законодавством;
• родовий – включає групу однорідних або тотожних суспільних відносин, що охороняються кримінальним законодавством (наприклад, злочини проти власності громадян – крадіжка, грабіж, розбій тощо);
• видовий – частина родового об’єкта, яка об’єднує в межах останнього групу близьких між собою суспільних відносин. Видовий об’єкт співвідноситься із родовим як частина і ціле;
• безпосередній – конкретні суспільні відносини, що поставлені законодавцем під охорону певною кримінально-правовою нормою і яким завдається шкода злочинним діянням.

3. Інформація про особу обвинуваченого. На практиці суди можуть враховувати такі дані:

• соціально-демографічні відомості – ПІБ особи, дата та місце народження, громадянство, національність, сімейний стан, спосіб життя та умови проживання, місце роботи, матеріальний стан, загальна характеристика особи;
• інформація про притягнення особи до протиправної відповідальності (наявна чи відсутня судимість тощо), його ставлення до потерпілого та вчиненого діяння;
• психологічний та фізичний стан здоровʼя правопорушника.

4. Обставини, що помʼякшують та обтяжують покарання. Їх повний перелік можна знайти у ст. 66 та 67 ККУ. Проте, на практиці суди наділені додатковими повноваженнями на власний розсуд визначити інші обставини, що помʼякшують покарання, які не зазначені у цьому переліку. Так, наприклад, до помʼякшуючих обставин суди можуть віднести: психологічну здатність особи підпадати під чужий вплив, наявність тяжкої хвороби, перебування в особи на утриманні неповнолітніх дітей, публічне вибачення тощо. Якщо ж ми говоримо про обтяжуючі обставини, то вони є вичерпними, і суд не може визначити в якості обтяжуючих ніякі інші  додаткові обставини, що наявні в конкретному кримінальному провадженні.
5. Зміст досудової доповіді. В даному аспекті, якщо особа щиро розкаюється у вчиненому злочині, розуміє суспільну небезпечність своїх дій, то суд обовʼязково враховує цей фактор при призначенні кінцевого покарання.

Якщо у вас залишились питання щодо даної тематики, то обовʼязково звертайтесь до фахівців із адвокатського об’єднання “Брати Федорови”. Ми з радістю завжди готові допомогти клієнтам компанії у розʼясненні всіх проблемних аспектів кримінального права України, адже маємо багаторічний досвід та глибокі знання у цій сфері. А тому не зволікайте та приходьте на консультацію саме до нас!