Відповідальність за грабіж (ст. 186 кку)
Злочини проти власності (або злочини майнового характеру) є одними з найпоширеніших видів злочинних діянь, які вчиняються громадянами в Україні, навіть під час воєнного стану в країні. Це пояснюється тим, що головною мотивацією злочинців в цих діяннях є швидке збагачення за рахунок майна інших осіб, тобто не потрібно докладати великих зусиль аби вчинити крадіжку, розбій чи грабіж та інші злочини проти власності. А тому встановлення їх чітких відмінностей один від одного та визначення кваліфікуючих ознак є завжди актуальною тематикою у сфері кримінального права України. У цій інформаційній статті ми поговоримо про особливості настання відповідальності за грабіж (cт. 186 ККУ), з урахуванням чинних нормативно-правових актів.
Що слід вкладати в поняття грабіж (cт. 186 ККУ)?
Під грабежем слід розуміти – відкрите викрадення чужого майна, тобто безпосереднє його вилучення в особи (власника) на “її очах” або під час присутності інших осіб, які цілком усвідомлюють вчинення викрадення майна.
Таким чином, можна сказати, що особа, яка вчинює злочинне діяння (грабіж) розуміє та чітко усвідомлює, що її протиправні дії спостерігають інші та надають їм оцінку як викрадення майна. Однак вона даний факт ігнорує і все одно вчиняє правопорушення.
Крім цього, варто зазначити, у разі настання ситуації, де особа, яка скоює злочин помиляється та вважає, що її дії не бачать сторонні громадяни та не надають їм оцінку як викрадення, то все рівно відповідальність настає за ст. 186 ККУ – грабіж. До прикладу, особи сторонні бачать, що громадянин бере чиєсь майно, однак вони не розуміють, що при цьому він здійснює його викрадення.
Якщо злочинне діяння відбувалось спочатку як таємне викрадення, однак в процесі вчинення злочину переросло у відкрите і при цьому винна особа це усвідомлює, то такі дії слід кваліфікувати як грабіж. До прикладу, особа здійснює крадіжку, однак її помічає охоронець в магазині і намагається завадити вчинити злочин, проте винна особа це ігнорує і втікає від охоронця, прихопивши викрадене майно з собою.
Субʼєктивна сторона грабежу передбачає собою тільки наявність прямого умислу та обовʼязково корисливого мотиву на вчинення злочинного діяння.
Субʼєктом грабежу є осудна особа, яка чітко усвідомлює наслідки своїх вчинків, а також досягла 14 річного віку.
Які існують кваліфікуючі ознаки грабежу (cт. 186 ККУ)?
1. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (ч .2 ст. 186 ККУ ).
Під таким насильством слід розуміти:
- застосування фізичного насильства – примусового обмеження волі громадянина, завдання йому легких тілесних ударів, звʼязування кінцівок його тіла тощо. Окрім, викрадення майна суспільна небезпечність такого виду грабежу полягає у посяганні на недоторканність особи та її особисту свободу;
- застосування психічного насильства – погроза застосування фізичного насильства потерпілій особі, яку остання повинна реально усвідомлювати. Може бути скоєне у різних формах: усна, письмова, виражена в конклюдентних діях (наприклад, мовчазні дії, з яких робиться висновок про дійсні наміри особи та її волевиявлення – обмін жестами, міміка, застосування певних рухів тощо).
Важливо! Насильницькі дії, що не є небезпечними для здоровʼя – це такі діяння, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності потерпілої особи в момент їх заподіяння.
Варто зазначити, що застосування насильства при грабежі може мати місце як і для вилучення майна в потерпілої особи, так і з метою вже постійного утримання викраденого майна.
Від грабежу, що поєднаний з насильством слід відрізняти так званий грабіж-ривок, при якому особа вчинює злочинне діяння шляхом швидкого викрадення майна у потерпілої особи. До прикладу, на вулиці вирвати сумку з рук жертви злочинного діяння.
2. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, або що завдав значної шкоди потерпілому (ч. 3 ст. 186 ККУ).
Під проникненням у нерухоме майно особи слід вважати незаконне вторгнення до нього будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; обманним шляхом; з використанням підроблених документів тощо).
3. Якщо особа вчинила грабіж в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 4 ст. 186 ККУ), то покарання за вчинення злочинне діяння передбачається у вигляді – позбавлення волі від 7 до 10 років.
Якщо у вас залишись питання до адвоката з кримінальних справ — ви можете заповнити форму зворотного звʼязку або зателефонувати нам. Фахівці компанії завжди готові допомогти нашим клієнтам щодо надання вичерпних відповідей у сфері кримінального права та процесу, оскільки ми чітко розуміємось на проблематиці у цих галузях юриспруденції. А тому не зволікайте та звертайтесь саме до нас!
