Декриміналізація ст. 301 КК України: баланс між публічним інтересом та правами людини
На розгляд Верховної Ради України винесено законопроєкт щодо внесення змін до ст. 301 Кримінального кодексу України, який фактично змінює підхід держави до кримінальної відповідальності за порнографічний контент.
Ключова зміна полягає у тому, що кримінально караними пропонується залишити лише дії, пов’язані з:
- розповсюдженням порнографічних матеріалів серед неповнолітніх;
- повторним вчиненням таких дій;
- втягненням або примушуванням дітей до створення порнографічного контенту.
Фактично законопроєкт декриміналізує діяльність повнолітніх осіб, які добровільно створюють та поширюють adult-контент між дорослими за взаємною згодою.
Нерідкість те, що фігурантами кримінальних проваджень за ст. 301 КК України нерідко ставали моделі цифрових платформ, зокрема OnlyFans. У більшості таких випадків йшлося про діяльність повнолітніх осіб без ознак насильства, примусу чи експлуатації. Фактично кримінальне переслідування часто стосувалося не суспільно небезпечних дій, а самого факту створення контенту для дорослих.
В тому числі, вказана діяльність стала одним із каталізаторів суспільної та правової дискусії щодо необхідності перегляду підходів до криміналізації adult-контенту в Україні.
Декриміналізація ст. 301 КК України — це не про легалізацію безконтрольного контенту.
Це насамперед про:
- дотримання принципу правової визначеності;
- повагу до права на приватне життя;
- мінімізацію вибіркового правозастосування;
- усунення корупційних ризиків;
- приведення українського законодавства у відповідність до сучасних європейських підходів.
Водночас навіть у разі ухвалення законопроєкту залишатимуться актуальними інші правові ризики:
- податкові зобов’язання фізичних осіб та ФОП щодо декларування доходів;
- фінансовий моніторинг банківських операцій (AML/KYC);
- питання валютного регулювання при транскордонних платежах;
- адміністративні та цивільно-правові спори щодо авторських прав і розповсюдження контенту;
- можливе подальше спеціальне регулювання діяльності цифрових платформ.
Безумовно, держава повинна жорстко реагувати на будь-які форми сексуальної експлуатації, втягнення неповнолітніх, торгівлю людьми та насильство. Однак діяльність повнолітніх осіб за взаємною згодою потребує не карального переслідування, а прозорого та виваженого правового регулювання.
У разі прийняття законопроєкту Україна фактично зробить крок до модернізації кримінального законодавства, відмовившись від надмірного втручання держави у приватне життя повнолітніх осіб.
Кримінальне право має застосовуватися там, де існує реальна суспільна небезпека, а не бути інструментом моральної оцінки чи тиску.