Адвокат за ст. 191 ККУ

В Україні одним із найпоширеніших корупційних правопорушень є саме привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Відповідальність за вказані дії закріплена в ст. 191 Кримінального кодексу України (далі ККУ). Однак, як захистити власні права та інтереси, якщо особі кваліфікують діяння за ст. 191 ККУ?

Який склад злочину за ст. 191 ККУ?

Обʼєктом кримінального злочину виступають суспільні відносини власності, що охороняються відповідно до чинного законодавства України, як частина економічних відносин та основа економічної системи держави в цілому. Предметом даного кримінального злочину є чуже майно, яке перебувало на законних підставах у винної особи та яке вона повинна була зберігати, доставити чи використовувати.

Обʼєктивною стороною даного кримінального злочину є такі дії, що вчиненні у формі, а саме:

• Привласнення майна, яке не належить особі та було їй ввірене. В даному контексті під привласненням слід розуміти протиправне та безоплатне вилучення (наприклад, утримання чи неповернення) винною особою чужого майна, що перебувало у його правомірному володінні, з наміром в майбутньому привласнити таке майно на свою користь чи інших третіх осіб. Як наслідок привласнюючи майно винна особа стає його незаконним володільцем, при цьому значно поліпшує свій матеріальний стан. Привласнення вважається здійсненим з того моменту, коли відбулося безпосереднє вилучення чужого майна та отримання винною особою можливості розпорядження ним як своїм власним.
• Розтрата чужого майна. В цьому випадку під розтратою варто розуміти нелегальне та безоплатне витрачання винним чужого майна, яке перебувало в останнього на законній підставі. Це може бути продаж такого майна, або його передача чи споживання тощо. В результаті розтрати винна особа поліпшує не власне матеріальне становище, а поточний фінансовий стан інших осіб за рахунок продажу чужого майна чи його безпосереднього споживання. Розтрату слід вважати закінченим діянням з того моменту, коли винна особа повністю здійснила витрату чужого майна. Крім цього, відмінністю привласнення і розтрати є те, що на момент, коли в особи повинно перебувати майно на балансі (наприклад, знаходитися на складі), то як правило при розтраті воно у винної особи вже відсутнє.
• Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. В даному випадку зловживання службовим становищем означає, що особа, яка має відповідні повноваження щодо розпорядження майном їх використовує для передачі такого майна собі у власність або третім особам. До прикладу, це можуть бути дії, коли особа неправомірно отримує премії чи надбавки до заробітної плати. Дане діяння вважається закінченим злочином з моменту незаконного та безоплатного заволодіння майном або його передачі третім особам. Головною відмінністю зловживання від розтрати та привласнення майна є те, що особа для його вчинення використовує офіційно надані їй службові повноваження і тому вчиняє дії, що спрямовані на безоплатне заволодіння чужим майном.

Субʼєктивна сторона кримінального злочину характеризується обовʼязковою наявністю прямого умислу та корисливого мотиву. Це пояснюється тим, що особа чітко усвідомлює незаконність власних дій, які призведуть до настання негативних наслідків та вони як правило спрямовані на заволодіння чужим майном з метою особистого збагачення або надання грошових коштів третім особам.

Субʼєктом кримінального злочину виступає:

• фізична деліктоздатна особа, яка досягла 16 річного віку на момент скоєння злочину та їй було ввірено майно, що стало предметом кримінального злочину (якщо злочин було вчинено за ч. 1 ст. 191 ККУ);
• службова особа (якщо злочин було вчинено за ч. 2 ст. 192 ККУ). До службових осіб належать особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, ОМС обіймають посади, пов’язані з виконанням розпорядчих обов’язків в установах і організаціях.

Якщо вам потрібна допомога по ст. 191 ККУ, то за таких обставин обовʼязково звертайтеся до адвокатського обʼєднання в Києві “Брати Федорови”. Наша компанія має багаторічний та практичний досвід роботи у галузі кримінального права, а тому ми чудово розуміємось на всіх правових особливостях даної проблематики за ст. 191 ККУ. Як наслідок при зверненні клієнт компанії отримує лише належну правову допомогу та приємні враження від співпраці.